Головні новини

Як виглядатиме українська економіка після виборчих кампаній 2019 року?

Незважаючи на купу прорахунків, які наробили КМУ, ВРУ і Нацбанк, досить назвати дві грубі помилки.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі 24 січня під час «Українського сніданку» Петро Порошенко зазначив: «У нас дуже велика небезпека популізму. Є ті, хто не розуміє, що це означає і заявляють: у нас буде фіксована ціна, нижче ніж ринкова, на певні продукти для людей… Це Ніколас Мадуро робив в Каракасі у Венесуелі». І хоча прізвище політичного лідера в цьому контексті не була названа їм, однак, всім і так ясно, чию передвиборну економічну програму мав на увазі Президент. За великим рахунком давно стало нашою українською традицією – перманентно наступати на одні і ті ж граблі, тому вже на початку цієї весни битва олігархів різко посилиться, ну а людям стане ще важче.

До речі, звернули увагу, на форумі в Давосі було відзначено, що глобальна боргове навантаження вже становить близько 225% ВВП (!), і тепер знаходиться на більш високих рівнях, ніж до світової фінансово-економічної кризи 2008 року. Так, пора нашій владі зрозуміти, що не можна лікувати такий великий криза, як у нас в економіці, тільки новими кредитами Міжнародного валютного фонду. Тому технічний дефолт і персональний бюджет пересічних українців – теми, які все більше і більше будуть турбувати всіх нас в 2019 році. Головне – не сумувати. Згадайте, в 1947 році Великобританія оголосила дефолт, а в 1971 році в 4-й раз – США. А сьогодні чи не головна біда України – це борги. Борги всім і, насамперед МВФ.

Правда і те, що некомпетентних і наївних людей у нас ще багато, вони щиро сподіваються на економічне диво і безкорисливу допомогу міжнародних фінансових організацій. Хоча давно їм пора усвідомити, що, на жаль, при цих топ-чиновників бідні стають біднішими, а багатих головна проблема, що робити з тими виробничими активами, які у них у власності. Цілком очевидно, що в нинішній ситуації ці активи їм не потрібні, так і покупців на них немає. Коли зможуть розплатитися за боргами – теж не зрозуміло, а коштів на обслуговування кредитів потрібно все більше і більше. Безнадія і для багатих. Що ж, розслабтеся і приймайте це як даність: вибори-2019 закономірно породять нові проблеми і суперечності. І нам належить, за влучним висловом А. Ейнштейна, робити абсурдні спроби, щоб досягти неможливого.

Думка генія нас попереджає не намагатися вписатися в контекст вже існуючої економічної системи, а рішуче відкинути створене раніше. Правда, хто це буде робити? Компетенції та політичної волі вистачить? Адже, як мовиться, з порожньою капелюхи навіть за наказом півень не вилетить. А поки наша країна ходить з зав’язаними очима, це називається свідомим розвалом економіки, так як світовий досвід показує — не можна довіряти вихід з економічної кризи тим політичним лідерам, які в нього завели. Судіть самі, зростаюче негативне сальдо, як пилосос висмоктує з економіки України валютні кошти і продавлює курс гривні, а щоб утримати ситуацію, потрібні нові кредити МВФ і позикові гроші від розміщення ОВДП. Загострюється і шириться проблема безробіття, відповідно, швидко зростає трудова міграція. І, звичайно ж, реальні наслідки цієї кризи нам ще належить повною мірою відчути в недалекому майбутньому.

У цьому зв’язку запам’ятав слова одного мого колеги, нещодавно їм вимовлені: «Таке 1 квітня 2019 року нам дуже потрібно!». І не треба обманювати себе, очікуючи, що наш нинішній держапарат буде знищувати сам себе і основу свого власного добробуту. Економічні реформи Кабміну Ст. Гройсмана – це насправді яскраві і популістські реформи з іноземним акцентом, реальний результат яких поки не очевидний, але вже дуже непривабливий серед українців. Ну, а що насправді відбувається в «Нафтогазі» і в ряді міністерств? І що Кабмін Ст. Гройсмана залишить нам у 2019 році після своєї відставки? Судячи з усього, залишить нам тільки два виходи з цього фінансово-економічної кризи — поганий і дуже поганий.

В ході реалізації першого нас до кінця 2019 року чекає ще більший спад у промисловості, безробіття, зубожіння населення і постійно зростаючий державний борг (загальний держборг України за минулий 2018 рік виріс на 2,02 млрд. дол. США). При другому — Україна ледь переживе дефолт і надовго потрапить у списки країн-банкрутів. Звичайно, Володимир Гройсман до відставки, як і раніше, буде випромінювати оптимізм і сіяти популізм на засіданнях Кабміну, буде ще кілька місяців намагатися щось зробити, але як завжди нічого так і не зробить. Словом, той же, що і в попередні роки результат роботи уряду – перемога оптимізму і популізму над здоровим глуздом.

Кажучи відверто, мені видається більш реалістичним і економічно грамотним – все ж оголосити дефолт до кінця 2019 року. До того ж наш державний борг сьогодні дуже нестійкий, а капітал досить динамічно переміщається з України. Будь-який фінансист скаже, коли ліміт на одного позичальника досягає верхньої планки, він змушений або скорочувати свою заборгованість (якщо працює з прибутком, чого зараз не скажеш про Україну – величезний дефіцит бюджету-2019 тому підтвердження), або оголошує дефолт. Ми повинні бути готовими до гіршого варіанту. Нарешті, важливо згадати в цьому зв’язку пророчі слова Президента США Річарда Ніксона, вимовлені їм у тому пам’ятному переддефолтному серпні 1971 року: «А тепер скажіть, хто виграє від цих криз? Не робочий, не інвестор, не справжній виробник багатств. Виграють міжнародні валютні спекулянти».

Це твердження американського Президента Р. Ніксона особливо актуально зараз, так як останні події на світових фінансових ринках вказують на високу ймовірність девальвації долара США і тим більше – гривні. Якщо ж економічне зростання в Україні не досягне 3% — 4% за підсумками поточного 2019 року, і якщо наші влади не зможуть повернути іноземних інвесторів на українські ринки капіталу, не відновлять довіру до гривні, нашому платіжному балансу – то тоді гривня буде сильно ослаблена, «американець» коштуватиме 30 гривень. Відповідно, наша економіка отримає серйозний фінансовий удар – і навіть у короткостроковому періоді деяке поліпшення торгового балансу не компенсує обсяги відпливу капіталу з України.

Правда, зараз влада Петра Порошенка зміцнилася в даній ситуації він особисто залишається у виграші. Реальність така: або ти, або тебе. Так, жорстко, але саме так високо підняті ставки. І, незважаючи на купу проколів і помилок, які понаробляли Кабмін і законодавці, все ж можна з компетентною командою технократів вивести економіку України з провалу. А які, наприклад, дві найбільші помилки ними були допущені? Не замислюючись, відповім. По-перше, це встановлення надзвичайно високої облікової ставки НБУ на рівні 18%. Судіть самі. З моменту її різкого підвищення і досі ця рекордна ставка ніякого впливу на зниження рівня інфляції і зниження волатильності гривні не надала.

Зате фактично придушила кредитування реального сектору української економіки. Ось чому це було для ринків небажана і навіть дуже небезпечне рішення. Більш того, на мій погляд, і зовсім не професійне рішення. По-друге, внесення змін у Податковий кодекс із метою збільшення податкового тиску, а не для розширення оподатковуваної бази. Це було також шкідливих рішення для вітчизняного бізнесу та залучення прямих іноземних інвестицій. У нас неефективна податкова система, проте, ми продовжуємо обговорювати рівень ставок різних податків, не обговорюючи реальну діючу систему. В результаті ми отримали істотне зниження доходів в державний бюджет, а багато інвестиційні програми зараз взагалі зупинено.

Звичайно, всі наші політичні лідери при владі про такому критичному становищі в українській економіці знають, тільки нашим людям нічого правдивого не говорять. Тоді виникає закономірне питання, якщо знають, то чому нічого не роблять? Коли економіка країни почне працювати на нашого пересічного українця? Ось чому чинник грошей в Україні буде найбільш рейтинговим до кінця 2019 року. Ну, і, звичайно, буде багато популізму.

 

«>

31.01.2019
09:35
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top