Головні новини

Як статтю 368-2 КК «Незаконне збагачення» визнали неконституційною

Чому «оновлений» Конституційний Суд України мало схожий на суд.

Ситуація з рішенням за ст. 368-2 продемонструвала дуже непрості стосунки в колективі суддів КСУ і показала, що навіть судді Конституційного Суду залежать від політичної ситуації в країні і здатні змінювати свою думку під тиском тих чи інших обставин, зазначає Судово-юридична газета.

Пристрасті з приводу визнання не відповідає Конституції статті 368-2 КК, раніше передбачала покарання за незаконне збагачення, поступово стихають. Однак залишається ще досить багато незрозумілого, зокрема, як і чому суд вирішив визнати ст. 368-2 КК неконституційною, і які наслідки це рішення мало для самого КСУ. Фактично ситуація з рішенням за ст. 368-2 продемонструвала дуже непрості стосунки в колективі суддів КСУ і показала, що навіть судді Конституційного Суду залежать від політичної ситуації в країні і здатні змінювати свою думку під тиском тих чи інших обставин. А вже 2 квітня в КСУ відбудуться збори суддів суду, на якому вони спробують вислухати претензії один до одного і розібратися в проблемах, в яких загруз єдиний в країні орган конституційної юрисдикції.

Напружені відносини

«Судово-юридична газета» раніше неодноразово писала про непрості стосунки і навіть конфлікти, які нерідко трапляються між суддями Конституційного Суду України, як правило, представляють різні суб’єкти призначення.

Якщо в 2014-2017 роках в тій чи іншій мірі протиставляли себе іншим суддям судді КСУ Станіслав Шевчук, Микола Мельник, Сергій Сас і Сліденко Ігор, призначені в КСУ парламентом в 2014 році, то до березня 2019 року ситуація значно змінилася. Зараз у фактичній опозиції до іншим суддям знаходяться Микола Мельник, Сергій Сас та Ігор Сліденко. А суддя КСУ Віктор Колесник, призначений за квотою Президента в 2016 році, підтримує дану групу в залежності від ситуації.

Відносини голови КСУ Станіслава Шевчука із зазначеною групою суддів, за даними джерел видання в КСУ, стали поступово погіршуватися в 2018 році, незабаром після того, як він більшістю голосів суддів був обраний головою КСУ. На думку Н. Мельника, С. Саса і В. Сліденко, Шевчук С. нібито не в повній мірі виконав усні домовленості, досягнуті з ним перед виборами голови КСУ.

За даними видання, мова йшла про те, що С. Шевчук повинен обов’язково враховувати думку зазначених суддів з тих чи інших питань діяльності КСУ, забезпечувати підтримку їхніх правових позицій, що розглядаються Судом уявленнями, а також вирішити питання з наданням деяким суддям службового житла в Києві. Однак, як вже писала «Судово-юридична газета», на вирішальному виборному засіданні КСУ 21 лютого 2018 року С. Шевчук заявив, що ділення суддів КСУ на фракції, не повинно бути, і що він «буде захищати інтереси всіх суддів КСУ. При цьому він все ж повідомив, що постарається врахувати інтереси різних груп суддів.

Незабаром після виборів голови судді Н. Мельник, С. Сас і В. Сліденко фактично перейшли в опозицію до С. Шевчуку. З діяльністю зазначеної групи суддів джерела видання пов’язують і численні витоку документів та інформації з КСУ, як правило, містять критичну інформацію про роботу як КСУ в цілому, так і С. Шевчука особисто.

Зазначимо, що питання надання житла суддям КСУ, за даними видання, С. Шевчук дійсно зміг вирішити. Наприклад, суддя КСУ Сліденко Ігор в минулому році отримав службову квартиру в центрі Києва, хоча і без ремонту.

Політика всередині Суду

За словами джерел «Судово-юридичної газети» в Конституційному Суді, останнім часом стала чітко помітна орієнтація деяких суддів КСУ на суб’єктів їх висування. Так, судді, призначені в КСУ Президентом — Сергій Головатий, Віктор Колесник і Василь Лемак час від часу прислухаються до того, що кажуть на Банковій. Судді, призначені в КСУ за квотою з’їзду суддів — Віктор Городовенко, Наталія Шаптала, Михайло Гультай, Михайло Запорожець, Віктор Кривенко та Олекандр Литвинов по можливості намагаються приділяти більше уваги питанням, пов’язаним з діяльністю саме судової влади, наприклад, проблем нерівності виплату суддівської винагороди. Судді Микола Мельник, Сергій Сас і Сліденко Ігор, призначені в КСУ Верховною Радою, за словами джерел видання, в даний час орієнтуються на партію «Батьківщина» та її голову Юлію Тимошенко.

І хоча склад КСУ відображає існуючий в Україні розділ на центри влади, тим не менш, на практиці нерідко виходить так, що інтереси тих чи інших суб’єктів висунення починають превалювати в діяльності суддів КСУ, що позначається на діяльності всього суду і, наприклад, своєчасності розгляду тих чи інших уявлень.

Іноді причини для протистояння в колективі суддів КСУ мають і досить химерні форми. Наприклад, до погіршення відносин між суддями спричинило невдоволення частини з них роботою секретаріату КСУ в цілому і канцелярії Суду зокрема. Вся справа в тому, що в КСУ відсутній аналог системи автоматизованого розподілу справ, яка діє в судах загальної юрисдикції, так і в таких органах, як Вища рада правосуддя або ВККС. Це призводить до того, що деякі судді КСУ ставлять питання, чому саме до них потрапляють на розгляд ті чи інші подання або скарги, наприклад, з політичної складової, тоді як їхні колеги регулярно отримують або не дуже складні уявлення, або подання і скарги, що не мають політичного і громадського резонансу.

При цьому, як зазначають джерела видання, голова КСУ Станіслав Шевчук практично не має впливу на секретаріат КСУ і його керівництво, яке швидше орієнтоване на групу суддів КСУ на чолі з Миколою Мельником.

Як приймалося рішення за ст. 368-2 КК

З таким положенням справ і масою внутрішніх протиріч 26 лютого КСУ підійшов до фінального розгляду подання 59 народних депутатів щодо відповідності ст. 368-2 КК Конституції України.

Треба зазначити, що дане подання знаходилося в КСУ з грудня 2017 року, і ті чи інші варіанти його вирішення неодноразово виносилися на голосування на пленарному складі, однак для ухвалення рішення за поданням то й справа не вистачало голосів.

Цікаво, що компромісний варіант, запропонований головою КСУ С. Шевчуком, полягав у тому, щоб визнати існуючу редакцію ст. 368-2 КК неконституційною, але при цьому дати Верховній Раді чіткий строк на приведення цієї статті у відповідність з Конституцією, не отримав підтримки жодної суддівської фракції КСУ. Також, за словами джерел видання, цілком чітко за визнання ст. 368-2 КК не відповідної Конституції під час дискусій у засіданнях висловлювався суддя КСУ Сергій Головатий, пізніше заявив про незгоду з прийнятим Судом підсумковим рішенням. Цікаво, що публічно жодного разу не заперечував проти запропонованого рішення КСУ і суддя-доповідач у справі-Віктор Колесник, власне, і підготував проголосований потім проект рішення про визнання ст. 368-2 не відповідної Конституції.

Саме засідання КСУ 26 лютого, напевно, стане одним з найдраматичніших в історії Суду. Все почалося з того, що на засідання з незрозумілої причини запізнився суддя Ігор Сліденко. А коли справа дійшла до безпосереднього голосування за рішення, несподіваний концерт» влаштував суддя Сергій Головатий. Він заявив, що не буде голосувати першим, хоча згідно з регламентом КСУ, голосування суддів здійснюється в алфавітному порядку згідно з великими літерами їхніх прізвищ. «Чому саме я повинен голосувати першим? Я не буду цього робити», — категорично заявив присутнім С. Головатий.

Тривалі дискусії з цього приводу завершилися тим, що голова Суду Станіслав Шевчук заявив, що раз так, то голосувати першим буде він. С. Головатий в результаті проголосував «проти» пізніше, коли за рішення про визнання ст. 368-2 неконституційною вже проголосували інші судді КСУ. По всій видимості, С. Головатий просто постарався перестрахуватися, щоб уникнути подальшої критики за прийняте рішення КСУ.

Також з’ясувалося, що голосувати за визнання ст. 368-2 КК не відповідної Конституції виявилися не готові і двоє інших суддів КСУ, призначених Президентом — Василь Лемак і Віктор Колесник.

В результаті, як вже повідомляв народний депутат Мустафа Найєм, за визнання ст. 368-2 не відповідної Конституції проголосували 14 суддів КСУ, а проти — 4: Сліденко Ігор, Віктор Колесник, Василь Лемак і Сергій Головатий.

Наслідки рішення

Інформаційна буря піднялася після прийнятого рішення КСУ, стала безпрецедентною в історії Суду. З приводу справедливості або несправедливості рішення Суду высказалисьмногие українські політичні і громадські діячі, представники правоохоронних відомств та навіть іноземні посольства.

У самому КСУ незабаром після рішення Суду за ст. 368-2 КК судді Сліденко Ігор, Микола Мельник та Сергій Сас (при тому, що останні двоє голосували за визнання цієї статті не відповідної Конституції) підняли питання про відставку Станіслава Шевчука з посади голови КСУ. Вони звинуватили голову Суду у зловживанні службовим становищем, політизації роботи КСУ, втручання в діяльність суддів і т. д.

А 21 березня на засіданні КСУ судді Н. Мельник і В. Сліденко звинуватили С. Шевчука у передвиборній підтримки президента Петра Порошенка. Приводом для такого звинувачення стала заява Української асоціації міжнародного права від 19 березня (до складу її правління входить і С. Шевчук) про те, що чинний Президент у сформованій міжнародної ситуації краще за інших кандидатів. С. Шевчук у відповідь на претензії помітив, що він цю заяву не підписував і взагалі як голова КСУ не може агітувати за когось із кандидатів. Відповідне його заяву невдовзі було опубліковано на сайті КСУ.

Що далі

Поки що про перспективу відставки С. Шевчука з посади голови Суду говорити рано, тим більше, що він користується фактичною підтримкою суддів, призначених у КСУ за квотою з’їзду суддів, Президента, так і призначених парламентом вже в 2018 році.

До чого в підсумку призведе чергове протистояння в стінах КСУ, говорити в цілому складно. Однак, за даними видання, вже зараз деякі судді КСУ побоюються голосувати за рішення по тим чи іншим уявленням, розуміючи, що також можуть стати об’єктами публічної критики і звинувачень.

Тим не менш, сформоване навколо С. Шевчука більшість в даний час все ж дозволяє КСУ більш-менш виконувати свої функції. Наприклад, у 2018 році КСУ зміг розглянути 13 подань, хоча до цього кілька років поспіль розглядав лише за кілька подань на рік. А вже 2 квітня судді КСУ мають намір зібратися на нараду і обговорити стан справ у Суді, проблему витоків інформації і вислухати взаємні претензії.

В’ячеслав Хрипун, опубліковано у виданні Судово-юридична газета

«>

26.03.2019
10:44
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top