Головні новини

Як Коломойський доведе, що $6,6 млрд Нацбанку повинен не він, а всі українці

Новий позов «НБУ проти Коломойського» — що це, погана міна регулятора при поганій грі або реальний шанс повернути хоча б 6,6 млрд грн замість витрачених на націоналізацію Приватбанку 144 млрд грн? Опубліковано на сайті Ділова столиця.

«Сага про фінансові нібелунгів» у виконанні НБУ і мільярдера Ігоря Коломойського переходить у свою завершальну стадію, яку за аналогією з нетлінним творінням Ріхарда Вагнера можна було б озаглавити «загибель олігархів». Природно, чисто умовно. Тому що на даний момент все йде якраз до протилежного результату. А як все починалося… З моменту націоналізації Приватбанку минуло вже рівно два роки, і обіцянки попереднього міністра фінансів та голови НБУ щодо того, що вже «завтра» міжнародні суди буквально «роздягнуть» колишніх «недбайливих власників, розвіялися навіть швидше, ніж самі швидко передвиборчі обіцянки наших політиків. А адже сама націоналізація обійшлася бюджету в більш ніж 140 млрд грн, і нехай ці державні витрати ще не повністю монетизовані, година Х у вигляді платежів за зобов’язаннями банку, будь-то вклади населення та/або заборгованість за єврооблігаціями, обов’язково настане. Такі значні кошти самі по собі є загрозливим фінансовим навісом над держбюджетом.

Держава Україна вже намагалася повернути частину витраченого на порятунок банку з допомогою позовів, поданих у Високий суд Лондона. Стартовий спурт залишився за представниками держави: на активи Ігоря Коломойського Ігоря Боголюбова, а також їх структур Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd. був накладений так званий забезпечувальний світової арешт, причому у відношенні Ігоря Коломойського була навіть названа максимальна сума, яку він міг отримувати «на життя» — 20 тис. євро в місяць. Мінфін і Нацбанк планували зібрати по всьому світу приблизно 5 млрд євро, що належать колишнім власникам. У наказі на арешт активів фігурувала сума $2,5 млрд. Але забрати таку суму (хоч 2,5, хоч 5 «ярдів») в українського олігарха в сучасній політичній парадигмі України рівнозначно стрибка в клітку до голодного лева.

Англійські судді «зглянулися» над українськими чиновниками і в листопаді поточного року вирішили не зв’язувати їх путами настільки «токсичного» для них судового рішення. Спочатку вони взагалі знизили планку судових вимог до інтервалу від $300 млн до $1,2 млрд., А потім і зовсім вирішили, що даний позов знаходиться поза сферою їх компетенції. Досить контроверсійне рішення. Насправді, лондонські судді просто не захотіли виконувати за українських колег всю «брудну» роботу, і коли в самій Україні немає жодного набрав чинності судового рішення щодо можливих фінансових махінацій у «Приватбанку», то і в Лондон українським чиновникам їхати не за чим. Хіба що провідати своїх дітей. Найближчим часом арешт з активів Коломойського буде, швидше за все, знято.

Але логіка нового політичного циклу змушує НБУ рухатися «раскоряк»: з одного боку, регулятор приречений і далі намагатися просунуться в будь судове вікно», причому саме за кордоном. Судитися в Україні — це зовсім інша історія. Хоча тут також фігурують вже півтори сотні позовів Національного банку до Коломойському і 32 компаніям, пов’язаним з ним. Але похвалитися успіхами на ниві вітчизняного правосуддя регулятору поки нічим: тут як раз Нацбанк часто знаходиться в ролі обороняється, час від часу відбиваючи різні позови і періодично програючи, як це було у випадку з так званими депозитами «сім’ї Суркісів та пов’язаних з ними осіб». Але подаючи позови в нові міжнародні суди, доводиться дотримуватися відомого принципу «не поспішай, а то встигнеш». «Казус Привату», як ми вже про це неодноразово писали, буде дозволено лише в новому політичному циклі. У сухому залишку: на руках у юристів з Інститутської є поки що лише 20 судових рішень по стягненню об’єктів іпотеки за зобов’язаннями Приватбанку на суму 1,2 млрд грн. Причому 17 рішень вже вступили в законну силу і виробництво з них передано в державну виконавчу службу. Зауважимо, що мова йде про тих заставах, які банк надавав за кредитами рефінансування, а стягнення по іпотеці — це найбільш швидкий і легкий судовий шлях, адже всі ці активи вже практично були заблоковані Нацбанком і нікуди від нього не поділися.

Але нас цікавить зовсім інша історія: будуть колишні власники платити за націоналізацію банку і скільки. Поки тут йде гра на пониження, і представники держави отримують у судах від воріт поворот.

На цей раз Нацбанк подав позов в Першу інстанцію швейцарського суду (кантон Женева) за місцем прописки Ігоря Коломойського. Сума позову — 6,64 млрд грн, і ці кошти стягуються відповідно до договорів поруки, які Ігор Коломойський надав за договорами рефінансування, укладеним між Приватбанком і НБУ.

Простими словами, коли Приватбанк брав кредити в Нацбанку, регулятор вимагав надання гарантій їх повернення у вигляді поручительств кінцевих бенефіціарів. І таке поручительство було надано. Даний позов є логічним продовженням стартувала в червні 2018 р. судової процедури.


24.12.2018
18:01
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top