Головні новини

Вирок у справі «Зайцевої-Дронова»: який урок повинні винести інші водії і суспільство

За трагічним харківському ДТП винесено вирок суду. Обидва обвинувачених водія отримали максимально можливе покарання за ч. 3 ст. 286 КК України. «Громадська думка» задоволено. Майже. Зовсім задоволено було б, якщо б розстріляли. Професійний погляд на цю справу зовсім інший.

Про це повідомив в ексклюзивному коментарі Аutonews.ua адвокат Вадим Володарський.

Я не займався цією справою, не знаю всіх матеріалів і не можу робити висновки за суд. Але є певна правова логіка, і є логіка, прописана в ПДР. З точки зору цієї логіки вирок викликає подив. Пояснення слід шукати в іншій сфері.

Ст.286 КК в якості обов’язкового елемента передбачає таку форму вини, як необережність. Тобто людина повинна мати можливість і обов’язок передбачити наслідки своїх дій (але або не передбачав, або легковажно розраховував на їх відвернення). Якщо немає цієї форми вини – немає і складу даного злочину. Зараз ми зрозуміємо, чому це так важливо.

Якщо вірити публікаціям в ЗМІ про обставини цього ДТП, то можливі дві версії. Або Зайцева «проскакувала» перехрестя «давно почервонілий» сигнал світлофора. І тоді Дронов, рухаючись на дозволяючий сигнал, був у своєму праві. Або Зайцева під’їхала до перехрестя на змінявся сигнал світлофора, і проїжджала його відповідно до п. 8.11 ПДР. Тоді Дронов зобов’язаний був дати їй можливість закінчити проїзд перехрестя на підставі п. 16.5 ПДР.

Який з цих варіантів відповідає дійсності – я не знаю. Але не обидва відразу.

Ключовий момент: відповідно до п. 1.4 ПДР, кожен учасник руху має право розраховувати на дотримання Правил іншими учасниками. А це означає, що чужих порушень він передбачити не має. Та це й неможливо: варіанти порушень надто різноманітні.

Якщо не має і не може, то тоді в його діях немає необережності, а значить, і немає складу злочину, передбаченого ст. 286 КК.

По одному з описаних варіантів його немає в діях одного водія, за іншим варіантом – в діях другого.

Всі спроби посилатися на швидкість, на можливе сп’яніння, — по суті, в даному випадку спроби відвести розмову від суті, від справжніх причин трагедії, до обставин, з точки зору причинного зв’язку, як мінімум другорядним. А суть проста: у цій ситуації або один водій не мав права рухатися, або другий. Це призвело до зіткнення і загибелі людей.

Був шанс на те, що розслідування і судовий розгляд буде вестися в суто професійному ключі? А ви згадайте пости в соцмережах наближених до керівництва МВС осіб через години після ДТП. Після цього така надія навряд чи могла існувати. До речі, це саме та ситуація, яка описана в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Криволапов проти України»: інформування суспільства має проводитися обережно, а якщо наближені до слідства особи когось публічно звинувачують, то це може впливати на об’єктивність слідства і судового розгляду.

Думаю, що цей вирок буде оскаржений. Думаю, що ця правова позиція ЄСПЛ буде використана захистом.

Ну, а в ураженому класовою ненавистю суспільстві нагнітати істерію (і під цю справу провести посилення відповідальності водіїв взагалі) – дуже просто… на Жаль.

Так що з професійної точки зору цей вирок викликає багато питань. І, думаю, буде предметом розгляду різних судових інстанцій, дуже ймовірно, що не тільки національних.

Вадим Володарський, адвокат

«>

27.02.2019
13:50
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top