Новини Корупції

«Українське ФБР приступило до роботи. Чим займеться Держбюро розслідувань і хто його реально контролює

«Українське ФБР приступило до роботи. Чим займеться Держбюро розслідувань і хто його реально контролює

29.11.2018

Директор Держбюро розслідувань Роман Труба, по боках якого його заступники — Ольга Варченко і Олександр Буряк, джерело фото:sud.ua

Через рік після призначень на капітанському містку Державного бюро розслідувань — нового правоохоронного органу, у віданні якого переходить розслідування кримінальних справ стосовно народних депутатів, всього складу уряду, суддів, правоохоронців (включаючи генпрокурора, директора НАБУ і главу САП), а також інших чиновників категорії «А», його корабель спустили на воду, а в каюти запустили частину екіпажу, пише Країна.

Вівторок, 27 листопада, увійде в історію як перший день повноцінної роботи «українського ФБР», як охрестила чутка Держбюро за великі повноваження, які законодавець передбачив для нього.

Обставини вказують, що за початковим задумом тривалий вихід Бюро у велике плавання його керівництво мало намір обставити з помпою.

Ще в понеділок вранці анонсувалося участь вищого керівництва держави у процедурі прийняття присяги слідчими ДБР. Але потім почалися скандально відомі події з намаганнями президента Петра Порошенка провести через парламент рішення про введення воєнного стану, і від затії з урочистостями відмовилися. В результаті, присягу на вірність українському народові «следак» взяли в «робочій обстановці», а перед пресою тримав слово директор ДБР Роман Труба.

В тему: Труба не проходив перевірку люстраційні

Півгодинне спілкування зі ЗМІ директора Бюро не дало остаточних відповідей, ніж в підсумку закінчилася тривала підкилимна боротьба різних центрів впливу у владі в боротьбі за контроль над ключовими підрозділами «українського ФБР». Але певну поживу для роздумів і висновків надало.

Диспозиція сил і причини всіх скандалів

Перш ніж перейти до них, слід нагадати, наскільки делікатному становищі опинилося Держбюро напередодні оголошення рішення про початок його роботи. Причини цього криються в боротьбі за вплив у відомстві. Буквально з моменту оголошення конкурсів на керівні пости в ГБР в цій частині намітився політичний крен — представники правлячої еліти кинули свої сили на те, щоб їхні інтереси обов’язково були враховані в «кадрової шахматці».

Це призвело до спроби встановлення системи стримувань і противаг. Так, за протекцією впливових фігур з «Народного фронту» — парламентарія Сергія Пашинського і секретаря РНБО Олександра Турчинова, директором Бюро рік тому став Роман Труба. «Врівноважувати» його були покликані заступники Олександр Буряк і Ольга Варченко, де останньої злі язики приписують протекцію з боку одного з найвпливовіших нардепів БПП — Олександра Грановського.

В тему: Ольга Варченко. Старе обличчя «нових» правоохоронних органів

Вважалося, що колишні прокурорські працівники — Труба, Варчено і Буряк зуміють знайти спільну мову, і направити корабель Держбюро в конструктивне русло. Але всі карти сплутала оголошення конкурсу на заміщення 27 вакансій керівників середньої ланки. А точніше, його результати.

Влітку їх оголосила зовнішня конкурсна комісія з відбору співробітників, цьому передував «злив» прізвищ переможців у ЗМІ. Згідно з даними журналістів і нардепів, левова частка кандидатів виявилися ставлениками чинного глави МВС, одного з головних акціонерів» Народного фронту» Арсена Авакова. Також свої квоти в Бюро отримали люди, яких називали провідниками інтересів вищезазначеного Грановського, 1-го заступника голови СБУ Павла Демчины та інших статусних фігур з оточення Порошенко.

В тему: Тандем Кононенко-Грановський: мільярди на дружбу з президентом

Тоді-то Труба і пішов на демарш. Посилаючись на відсутність результатів поліграфа, який проходили рекомендовані до призначення конкурсанти, він відмовився візувати відповідні накази. Директор ДБР також стверджував: у відношенні цілого ряду переможців наявні корупційні ризики, а один з них проходить з особливо тяжкою статтею кримінальної справи про державну зраду.

Зважаючи на це Роман Михайлович вирішив почекати з призначеннями повноцінних керівників структурних підрозділів Держбюро, обмежившись «тимчасовими правителями». За це Трубу піддала критиці Варченко, яка називала дії шефа сумнівними з точки зору закону.

Незабаром на поверхню спливли, як вважається, справжні причини «кадрових кульбітів» в «українському ФБР». Як писала «Країна», на цей рахунок існує дві версії про те, чому директор Бюро вирішив забити на нібито укладені з його покровителями домовленості.

Згідно з першою Труба вирішив добиватися реальної незалежності в діях від української влади, і шукав підтримку в особі директора НАБУ Артема Ситника, а також західних посольств. А тому просто загорнув кандидатури, які намагалися проштовхнути в ГБР правлячі клани.

В тему: АРТЕМ СИТНИК. СИТЕ ЖИТТЯ ГОЛОВНОГО АНТИКОРУПЦІОНЕРА

Інша версія дещо прозаїчніше: Роману Михайловичу приписували спробу «кидка» людей з «Народного фронту», які забезпечили його призначення. І догляд, але не у вільне плавання, а під опіку представників іншого центру впливу в Блоці Петра Порошенка. На цей рахунок називалися прізвища генпрокурора Юрія Луценка, а також його друзів-нардепів Гліба Загорія та Олександра Третьякова (останній, втім, геть заперечує спайку з Трубою). Прихильники цієї версії дають зрозуміти, що директор Держбюро вирішив «завести» відданих йому і його новим піклувальникам людей на ключові пости.

Листопадовий криза

Як би там не було, «тягни-штовхай» між Трубою і його заступниками призвели до «провису» всього конкурсу на 27 вакансій, викликавши невдоволення всіх зацікавлених осіб і скептичний настрій громадськості до Бюро в цілому.

На початку листопада їх підкилимне протистояння досягло піку. Спочатку свій хід зробив Труба, який раніше скаржився на погрози, що надходять його дружині. Він оголосив повторний конкурс на всі «спірні» вакансії у відомстві, після чого пішов у відпустку на два тижні.

В період його відсутності Ольга Варченко дала відмашку пропустити через поліграф «забракованих» шефом претендентів повторно, якраз слідом за чим гримнув секс-скандал з її цивільним чоловіком — Олександром.

Труба спішно повернувся до роботи, але обставини грали проти нього. Так, окремі експерти прямо вказували на ймовірну зв’язок «застрільників» секс-скандалу навколо Варченко з інтересами директора ДБР. На це накладалися і сигнали, які надходили з судів — Романа Трубу визнали не пройшли люстраційні перевірку.

Так говорив Труба

Через два тижні після цього директор Держбюро вийшов до преси, де оголосив про запуск роботи відомства. Він ухилився від прямої відповіді на питання про протистояння з Варченко, і заявив три основні тези.

По-перше, з 27 листопада «українське ФБР» все-таки розпочало свою роботу як правоохоронний орган. Який, при цьому, буде діяти «з чистого аркуша»: витребування кримінальних проваджень, які раніше були зареєстровані за підслідністю ДБР в Генпрокуратурі, не буде. Тобто, їх доведуть до логічної точки ті служби, які займалися ними раніше.

По-друге, за перший день підлеглі Труби внесли до ЄРДР матеріали по двом фабулам, які стосуються можливого отримання хабарів посадовими особами інших органів.

Втім, почин виявився змазаним, адже при розслідуванні цих справ Держбюро через відсутність власних оперативних підрозділів буде користуватися допомогою інших силових структур. Стало бути, говорити про повну «автономності» відомства, принаймні поки, не доводиться. Про що прямо говорить і Труба: «ДБР стає залежним від своїх колег, які їм підслідні. Не хочу давати цьому оцінку, але впевнений, що лише власними силами ми можемо проводити оперативно-розшукову діяльність, та нести за неї відповідальність».

Нарешті, по-третє, незважаючи на знову пролунали відсилання Труби про незаконність дій зовнішньої конкурсної комісії, отбиравшей претендентів на ключові посади середньої ланки ДБР, директор-таки призначив більшість переможців з «списку 27» (крім них до присяги було приведено майже три сотні слідчих).

До теми: Ігор Кривецький: кримінальні спонсори «Свободи»

У списку тих, кому знову не пощастило — тільки четверо з них. Це рекомендовані до призначення на посади керівників двох територіальних управлінь Держбюро — Олег Денега (його лобістом ЗМІ називали Олександра Грановського) і Микола Друзюк (в числі тих, хто замовив за нього слівце, фігурує один з головних спонсорів «Свободи» Ігор Кривецький). А також переможець відбору на крісло першого керівника управління організації досудового розслідування Євген Шевцов і начальник управління по роботі ЗМІ Мар’яна Гайовская-Ковбасюк. Їй і Шевцову журналісти приписували протекцію з боку Арсена Авакова та голови Нацполиции Ігоря Купранца.

В тему: Євген Шевцов: кради мільйони – дабі «шоколадних»

Труба пояснив, що відмовив цій четвірці чинності результатів, які вони показали під час проходження повторного поліграфа, а також в ході співбесід. При цьому, він підписав наказ про призначення на посаду керівника другого управління організації досудових розслідувань Олександра Туру — того самого, стосовно якого проводилася перевірка в частині можливої державної зради.

Що означає розкладений кадровий пасьянс

Засновник громадської організації «StateWatch» Олександр Леменов говорить «Країні», що прийняті рішення про призначення 23 з 27 раніше «забракованих» Трубою кандидатів на ключові посади середньої ланки в Держбюро розслідувань, свідчить про досягнення якогось компромісу між політичними гравцями, які боролися за контроль над відомством.

Але натякає, що перемога в цьому раунді протистояння залишилася далеко не за директором відомства.

«Можна говорити, що йому дали зберегти обличчя. Адже об’єктивно після вчорашніх подій всі отримали підтвердження, що спочатку непризначення 27 рекомендованих осіб було результатом суто політичної складової, а не наслідком причин іншого характеру. Судячи з того, що більшість з претендентів все-таки були приведені до присяги, можна говорити про досягнення тимчасового перемир’я між договірними сторонами. Вони знайшли певний баланс і паритет, але чим закінчиться досконалий розмін і кому дістануться ті ж територіальні управління в Миколаєві та Львові — покаже час», — зазначає Леменов.

Експерт додає, що саме політичний чинник продовжує залишатися одним з основних ризиків, які несе в собі подальша робота Держбюро.

З них, що характерно, погоджується і Роман Труба. «Є категорії осіб, які хочуть мати вплив в Бюро? Природно. Моє завдання залишитися незалежним і не потрапляти під будь-яке, в тому числі і політичний вплив», — резюмував він свою прес-конференцію.

Подальші події в «українському ФБР» дадуть зрозуміти, чи вдалося досягти цього відомства, на потреби якого на 2019 рік в бюджеті передбачили 651,5 млн грн. Поки ж багато говорить про те, що реальні бенефіціари української влади хоча випустили його корабель у відкрите море, але продовжують відстежувати курс, на який зайде Держбюро.

«Українське ФБР приступило до роботи. Чим займеться Держбюро розслідувань і хто його реально контролює оновлено: Листопад 29, 2018 автором: Redactor
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top