Головні новини

Учасниця секс-скандалу в “українському ФБР” Наталія Бурейко: “Мені повинні були заплатити півтори тисячі гривень”

Перше інтерв’ю зі студенткою, яка звинувачувала його в домаганнях чоловіка заступник Держбюро розслідувань

Сьогодні Tinder-скандал студентки Наталія Бурейко і чиновника Олександра Варченко отримав новий жирний виток.

Силовики затримали підозрюваного в організації гучного секс-скандалу за участю Олександра Варченко, заступник начальника Департаменту захисту економіки Нацполиции.

Затриманим виявився відомий київський політтехнолог Володимир Петров. “Петрова затримали. Цим займається військова прокуратура. У чому обставини – поки не скажу. У Петрова вдома проводять обшук. Їду на обшук”, – повідомив адвокат Юрій Іващенко.

Трохи пізніше почався обшук у квартирі журналіста і блогера Василя Крутчака. Також йде обшук у відомого блогера Олександра Барабошко (нікнейм Krus). Про це “Країні” стало відомо з власних джерел у правоохоронних органах.

Зараз Петрова доставили в будівлю Головної військової прокуратури в Києві, яка веде цю кримінальну справу.

Одночасно “Країна” зустрілася з Наталією Бурейко, щоб дізнатися: як же все відбувалося насправді, вона знає Володимира Петрова і як вона стала жертвою Tinder-скандалу з чиновником.

Наталія Бурейко (Н.Б.): – Другого листопада я зі своїм хлопцем Ігорем поїхали до друзів на квартиру до Вадима і Владу. Ми сиділи в приємній компанії. Потім Влад мене запитав чи є у мене знайомі… Взагалі, мовляв, треба знайти дівчинку з активним аккаунтом на “Фейсбуці”. Я подумала, що у мене таких знайомих немає. Він шукав сам, але в підсумку не зміг знайти.

А потім каже мені: “Так, може, ти?” Я спочатку сумнівалася, сумнівалася… А потім вже, так як він нікого не знайшов, я кажу: “Ну добре, давай буду я”. Запитала: “А що з цією сторінкою буде?” Він відповів: “Там опублікують один пост. Його потім видалять. І ти знову зможеш користуватися своєю сторінкою і все буде добре”. Думаю, ну ладно. Він сказав, що ще й за це гроші платять. Мали півтори тисячі гривень заплатити. Зрештою, я, звичайно, грошей не отримала. Ми ж домовилися, що я дам йому пароль. Шостого листопада він вже ввечері мені нагадує: “Ти ж передаси пароль?” Я пишу йому пароль і кажу, щоб перевірив, чи правильний він. Каже, що перевірив і передає. Я ще раз запитала, чи все буде нормально. Він сказав, що все буде добре, що головою ручається.

У мене прив’язка FB-аккаунта до телефону. На наступний день (7 листопада – Прим.Ред.) ми сидимо з Ігорем в кімнаті і приходить повідомлення, що ваш допис поширено” (пост почали поширювати по соціальній мережі – Прим.Ред.). Я ж розумію, що вже щось виклали з моєї сторінки. При цьому Влад написав мені, щоб я не заходила туди взагалі, як мінімум тиждень. Заходжу з Ігоря телефону, щоб подивитися, що там у мене діється. Бачу пост, що там якісь загрози, нібито переписка в “Тиндере” моя, хоча у мене навіть аккаунта там немає. Я відразу в паніці пишу Владу, мовляв, що це за посада? Хотіла, щоб пояснив. Він написав, що не знає, зараз зайде в інтернет і подивиться. Пообіцяв, що довідується. Незабаром відповів, що все добре, але завтра потрібно буде написати заяву, а пост повисить пару днів і його видалять. Думаю, ну ладно, коли головою ручається…

“Країна”: – А заява про що і куди?

Н.Б.: – І ще деталь. Був другий пост, де Влад попросив мене сфотографуватися з листком з посиланням на мій аккаунт для підтвердження, що це моя сторінка. Я зробила цей знімок. Коли виклали другий пост, я була під общагой зі своєю одногрупницею і їй тоді вже дзвонили журналісти, вже все роздувалося в коментарях. У мене телефон розривався від повідомлень, дзвінків в месенджер, всі писали, але я ж не могла читати.

Хоча було видно, що з моєї сторінки переписуються, тому що вискакували перші слова пропозицій. Сиджу я з одногрупницею і їй зателефонували журналісти з телеканалу 1+1, які шукали Наталю Бурейко. Я їй показую, що ти мене не знаєш. Вона відповіла, що у неї немає контактних даних.

Потім в гуртожитку мені сказали, що дзвонили на вахту. Я всіх заспокоювала, що все добре. Ніяких журналістів і ЗМІ не буде. Поки ми стояли під общагой, подруга каже: “Йдуть люди з камерами!” Я втекла, бо розуміла, що це за мною. Ігор з Вадимом були неподалік, викликали таксі, і ми поїхали до них додому. Я була в паніці і сльози, але там в квартирі був Влад, який мене заспокоїв, але наполягав, щоб завтра було написано заяву і все буде нормально. Якщо чесно, то я навіть не надала значення того, що ми там писали. Я ту всю ніч не спала. Під заспокійливими була. Вранці ми писали, я навіть не з першого разу його змогла написати.

“Країна”: – У Генеральну прокуратуру?

Н.Б.: – Так, в генпрокуратуру. Там у заяві вказувалося, що я пишу його на цього чоловіка (Олександра Варченко – Прим.Ред.), з яким у мене велося листування. Що він мені погрожував. Влад говорив, що на це заяву прийде відмову і все забудеться. З горем навпіл я написала цю заяву. Його треба було відвезти в проміжку з 10 до 11 ранку.

“Країна”: – А тебе не здивувало, те, що ти поняття не маєш – хто такий Варченко. Не знаєш цієї людини і пишеш заяву про те, що він тобі погрожував.

Н.Б.: – Влад мені сказав, що заяву потрібно для того, щоб все закінчилося. Мовляв, на нього прийде відмова. І я не надавала значення тому, що я там пишу. Не спала, заспокійливі… Але ми написали і поїхали в прокуратуру. Ігор побіг в аптеку за таблетками. А Влад з Вадимом пішли зі мною в прокуратуру, де Влад сказав, що треба сфотографувати все для звітності. Ми сфотографувалися біля входу з табличкою і як я кидаю цю заяву в ящик.

Ми викликали таксі, хотіли заїхати в общагу за речами, але Ігор, який зв’язувався з моєю одногрупницею, дізнався, що і в гуртожитку, і в універі повно журналістів, і ми туди не поїхали. Приїхали на квартиру до Вадима. І Ігор згадав, що ми в заяві написали цю адресу, тому що ми ж хотіли, щоб сюди прийшла відмова. Було вирішено, що нам там не можна перебувати, тому що мало хто туди приїде.

У підсумку, ми поїхали до одного Максиму, але без Влада, так як йому треба було з кимось зустрітися. Це було восьмого листопада ввечері. Ігор вже теж панікував і зв’язався з Іллею, який, як я зрозуміла був замовником і передавав, що нам треба робити. Я його не бачила ніколи, і сама особисто з ним не знайома. Просто в розмові вони говорили “Ілюха”, але в телефоні у Влада він був записаний якимись цифрами. І коли Ігор почав з Іллею листуватися, він попросив перейменувати його на цифри, також просив зустрічі, щоб знищити мій телефон і коробку від нього. Я подзвонила мамі і попросила спалити ту коробку. Мама була в паніці, але знищила коробку.

І Ігор з Іллею зустрілися ввечері восьмого листопада, щоб передати мій телефон. До речі, Ілля мені купив новий, набагато кращий телефон, новіше. Там в “Телеграме” (месенджер Telegram) вже було повідомлення з чіткими інструкціями що робити далі. Ми ж збиралися в правоохоронні органи. Там було написано, що мені говорити: я повинна була підтверджувати, що все це правда, що мені погрожували, що я сама листувалася з цією людиною. Якщо я піду у відмову, то буде гірше. Ілля повідомив, що обриває кінці, мовляв, вийдемо на зв’язок пізніше. Ми подумали, що він вирішив нас кинути і зникнути.

Вранці подзвонила моя подруга Аня з общаги і сказала, що там поліція. Вона їм передала телефон Ігоря і адресу, де ми, щоб вони забрали нас і ми дали свідчення. Ми поїхали в СБУ давати свідчення. Але я почала втрачатися, спочатку говорила, що так, це правда. Але за “Тиндеру” взагалі не могла відповісти, я не знаю, як там все влаштовано. Я зрозуміла, що це безглуздо, і я даю неправдиві свідчення. Я розповіла як все було насправді. Скинула камінь з плечей.

Правоохоронці мені, Вадиму та Ігорю знімають житло. Ми під охороною.

“Країна”: – Сьогодні затримали політтехнолога Володимира Петрова. Тобі це ім’я щось говорить?

Н.Б.: – Такого взагалі не знаю. Не знайома з такою людиною.

“Країна”: – Може бути, він пов’язаний з Іллею?

Н.Б.: Поняття не маю. Я з Іллею ніколи не бачилася. Тільки в розмові чула, що його звуть Ілля.

“Країна”: – І з сім’єю Варченко ти теж ніколи не зустрічалася?

Н.Б.: – Ні, не зустрічалась і не зв’язувалася. Тільки фотографію бачила його. Не зідзвонювалася, нічого.

“Країна”: – Це ти написала пост, де просиш у нього вибачення?

Н.Б.: – Пости в “Фейсбуці” взагалі ніякі не писала. Мені ж сказали не заходити туди. Мій телефон був вимкнений з дня, коли опубликавали перший пост. У мене не було доступу до інтернету.

“Країна”: – Ти вважаєш, що твоя сторінка зламана?

Н.Б.: – Так. До речі, пости видалили і хотіли видаляти сторінку. При цьому видалити сторінку у них не вийшло. Ілля написав, що по ходу мене зламали і надіслав скрін, що туди вони не можуть зайти.

“>

29.11.2018
17:30
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top