Новини Львова

У Львові розповіли, які чоловіки залишаються дітьми

Відео: Львівський прес-клуб

Чоловік, який не пройшов обряду ініціації, залишається на все життя дитиною. Він може мати багато років, добре навчатися новим технологіям та іншому. Але ним все одно легко керувати, він виявляє послух та його дуже просто залякати.

Про це сьогодні, 28 травня, під час дискусії про чоловіків і табуйовані теми, розкриті у книзі «Чоловік як еволюційна інновація?», що відбулася у Львівському прес-клубі, заявив автор книги Станіслав Комарек (Чехія).

— Обряд ініціації є дуже важливим як для чоловіків, так і для жінок. Але до чоловіків є особливі вимоги. Проте зараз державі набагато вигідніше мати неініційованих чоловіків. Ними легко керувати. В нинішньому світі обрядом ініціації може стати війна. В Чехії давно не було війни. А ось українці  -зовсім інакші, — каже він. 

За його словами, європейські чоловіки почувають себе як діти-переростки та потребують постійної опіки. 

— Жінки Західної Європи постійно скаржаться, що чоловіки вбачають в жінках не лише заміну матері, але й заміну певного божественного принципу. Тобто, чоловіки постійно сповідаються та виливають душу жінкам. Це жінок постійно обтяжує. Звісно, кожна жінка хоче відчути себе богинею. Але не так, як це роблять нинішні чоловіки. Ця ситуація пов’язана з занепадом релігії в західному світі. І жінкам це не дуже подобається, — переконаний професор. 

Шість років тому професор Станіслав Комарек написав та видав есеї про чоловічу природу, сексуальність, життєві стратегії та метаморфози маскулінності. Книга мала великий успіх у Чехії. А торік її переклали українською та видали у видавництві «Апріорі». 

— Книжка присвячена чоловікам в цілому. Досі бракувало біологічного погляду на цю тему. Тому я присвячую цю книгу жінкам, аби вони розуміли що це за вид істот такий – чоловіки. В книзі розглядається не тільки біологічний аспект чоловіків. Також розглядаються найбільш типові види чоловічої діяльності – війна, полювання, спорт, монастир чи університет, — коротко переказує зміст книги автор. 

Отож, професор стверджує, що емоційні зв’язки між чоловіками закладені  ще з часів палеоліту, коли, до прикладу, на спільному полюванні одному з членів колективу щось загрожувало. 

— Уявіть собі, що ми полюємо на мамонта чи носорога. І ось я бачу як над моїм побратимом занесена гігантська лапа цього страшного звіра. Я мушу реагувати моментально, не роздумуючись і з криком: «Ні! Тільки не мого товариша!», рятувати його, —  наводить приклад Станіслав Комарек. 

Письменник Юрій Винничук зауважив, що книга охоплює різні середовища, в тому числі й закриті. І хоча тут зовсім не згадано середовище Запорізької Січі, але вдумливий читач може провести аналогії та зробити певні висновки. 

— Якщо брати закриті середовища яничар, самураїв, хрестоносців чи ченців, де маємо приклади гомосексуалізму, то виникає підозра, що ж робилося на Запорізькій Січі. Але якби котрийсь український автор посмів таке припустити, то його б закидали камінням і прокляли, — каже він.

Попри велику популярність книги у Чехії, Станіслав Комарек зізнався, що не всі його співвітчизники сприйняли її позитивно. 

— Я отримав дуже багато відгуків. До прикладу, в Чехії дуже поширений інститут скаутів. А в книзі я згадую про нього не дуже улесливо, швидше — навпаки. І ось я отримав купу листів від колишніх та чинних скаутів, які писали таке: «Ти, свиня немита, якщо ти не був скаутом, то в тебе й дитинства не було. І що ти розумієш в чоловічій дружбі», — каже письменник. 

А ось жінки, за його словами, казали, що почали розуміти чоловіків. 

На роботу над книгою Станіслав Комарек витратив шість місяців. 

— Над кожною книгою я довший час міркую, вона в мене крутиться в голові. Але писати я маю час тільки впродовж літніх місяців, коли в університеті -канікули. Я живу в селі. Прокидаюся зранку, сідаю за комп’ютер і працюю.  Цю книгу я написав впродовж двох канікулів, — розповідає він. 

Стільки ж часу працювала над перекладом книги і перекладачка видання Олена Крушинська.

— З одного боку було легко. В оригіналі ця книжка була мені дуже зрозумілою. Я відразу перейнялася цим «комареківським» стилем. Це такий політ думки, що складається з низки запитань, які закликають читача самому зробити висновки. За ці півроку книга мені не набридла. В процесі редагування я неодноразово поверталася до певних уривків і знову сміялася з того гумору, який є в книзі. Складність полягала в тому, що в оригіналі немає жодної примітки. Тут же мені довелося зробити понад 200 приміток, аби читач не пропустив чогось, що для нього буде незрозумілим, — каже вона. 

Автор книжки Станіслав Комарек зауважив, що книга «Чоловік як еволюційна інновація?» не зашкодить підліткам. Проте, передусім, він рекомендує цю книгу до читання особам від 18 років і старшим. 

Водночас він повідомив, що працює над аналогічною книгою про жінок. 

Про автора

Станіслав Комарек – біолог, філософ, письменник, професор за спеціальністю «філософія та історія природничих наук». Автор понад 20-ти наукових і науково-популярних книжок, трьох романів та збірки поезії, а також численних публікацій у газетах і часописах. Лауреат премії Тома Стоппарда за есеїстику (2006). 

Народився у місті Їндржихув Градец 1958 року. Незабаром, після отримання вищої біологічної освіти у Карловому університеті в Празі (1982), емігрував до Австрії, де продовжив навчання і наукову діяльність у галузі біології, етології, антропології, філософії та історії природничих наук, а також психології та психоаналізу. Після повернення до Чехії 1990 року став співзасновником кафедри філософії та історії природничих наук на природничому факультеті Карлового університету, у 1996–2002 роках – завідувач кафедри. Чимало його досліджень присвячено темі взаємозв’язку природних і культурних феноменів, психології та біології, а також історії розвитку поглядів на ці питання. Польові дослідження автор здійснював, зокрема, під час наукових експедицій у десят

 

dailylviv.com

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top