Головні новини

Рейдерські захоплення агрохолдингів: чи готова Україна захистити інвесторів?

Україна – найбільша за площею країна Європи. 70% її земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. Країна володіє 30% світових запасів чорнозему». За словами прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, АПК становить 17% ВВП України, а вироблена в агросекторі продукція експортується у 190 країн світу. Такі показники роблять Україну надзвичайно привабливою з точки зору інвестицій в аграрний сектор.

В даний момент в Україні діє введений після розпаду СРСР мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Спочатку такий мораторій був покликаний забезпечити економічну незалежність України шляхом неможливості скуповування української землі за заниженою вартістю.

Зараз в Україні на вищому політичному рівні обговорюється можливість скасування мораторію на продаж с/г земель і створення ринку землі. За впровадження такої ініціативи виступає влада в особі Президента України Петра Порошенка. Відповідні законодавчі зміни підтримуються депутатами президентської фракції у Верховній раді.

«Чому ми знищуємо цим абсолютно безглуздим забороною права фермерів? Власники земельних паїв страждають, сільські ради та громади страждають, наживаються на нинішній ситуації тільки злодії і спекулянти, а ми закриваємо очі і робимо вигляд, що нічого не відбувається», — стверджує Петро Порошенко.

Одна з цілей, яку ставить українська влада при лобіюванні скасування мораторію, — це залучення інвестицій в Україну. У даний момент уряд України разом зі Світовим банком розробляють системний проект «Прискорення інвестицій в сільське господарство України».

Ключове питання, яке цікавить потенційних європейських інвесторів при вивченні можливості вкладати гроші в український агросектор – наскільки будуть захищені інвестиції, які потрапляють в українську економіку, і наскільки держава готова забезпечити дотримання законів і рівні умови для всіх учасників ринку.

У 2018 році згідно з висновками експертів Світового економічного форуму» Україна посіла 81 місце з 137 країн світу у рейтингу рівня впливу організованої злочинності на бізнес. Такі показники говорять про те, що при веденні бізнесу в Україні підприємці стикаються з погрозами з боку організованої злочинності в більшій мірі, ніж з труднощами з боку самої держави і бюрократії.

Організована злочинність в українських реаліях – це симбіоз приватних осіб та представників державних інституцій (найчастіше – правоохоронних органів), інтегрованих один в одного корупційними зв’язками.

Саме організована злочинність може виступити основним стримуючим фактором для залучення інвестицій в агросектор України.

Для того, щоб розуміти масштаб даної проблеми, варто розглянути приклад недавньої спроби рейдерського захоплення агрохолдингу «Росток», який займає 24 позицію в рейтингу найбільших агрохолдингів України.

У 2018 році агрохолдинг потрапив у поле зору стала широко відомої в Україні «угруповання Лесі Софієнко» — кількох осіб, пов’язаних спільними інтересами за відбирання чужих активів в аграрному секторі. Групування Лесі Софієнко зробила всі можливі спроби захопити підприємства холдингу і привласнити собі його прибуток.

В ході журналістського розслідування вдалося встановити особи та ролі кожного з учасників угруповання Лесі Софієнко.

У відпрацьованій схемі командою Лесі Софієнко ключовою фігурою завжди є фіктивний потерпілий, який звертається в правоохоронні органи за захистом від власників бізнесу, на який і готується атака. У складі ОЗГ працюють адвокати та юристи, що представляють інтереси «потерпілого», які надають фіктивним кримінальних справах видимість хоча б часткового нібито дотримання законів. «Решальщики» з допомогою корупційних домовленостей з працівниками правоохоронних органів забезпечують порушення кримінальних справ і відбирання майна руками силовиків.

Варто відзначити, що ще в 2014 році Леся Софієнко та її спільники намагалися рейдерським шляхом отримати контроль над агрохолдингом «Агрейн» (займає 12 місце серед найбільших аграрних компаній України), але активна протидія співробітників і менеджерів компанії залишили спроби Лесі Софієнко безрезультатними.

Отже, що ж являє собою групування Лесі Софієнко в особах.

Леся Софієнко. Зв’язку з кримінальними авторитетом і підозри у вбивствах

Як зазначають ЗМІ Леся Софієнко була цивільною дружиною Олександра Пстыги, кримінального авторитета на прізвисько «Пташеня», очолював бандитське угрупування «РОКС» у Львові. Пстыга був убитий в ході кримінальної розбірки в 1998 році. У кримінальних колах побутує думка, що Леся Софієнко могла бути причетна до вбивства свого цивільного чоловіка.

В кінці 90-х рр. Леся Софієнко зблизилася з бізнесменом Євгеном Сухіним, який повинен був повернути борг віце-президенту АТ «Енерготрансінвест» В’ячеславу Юште. Як пишуть ЗМІ, Софієнко запропонувала Сухину не віддавати борг і, на думку слідства, замовила вбивство Юшты. У підсумку Юшту вбили, а так як слідчі діяли по «гарячих слідах», Лесю Софієнко затримали за підозрою у вбивстві підприємця. Більше десяти діб вона знаходилася у Лук’янівському слідчому ізоляторі, після чого була викуплена у слідства Євгеном Сухіним.

Леся Софієнко – наближена Миколи Присяжнюка, який очолював Міністерство аграрної політики та продовольства в уряді Миколи Азарова. Микола Присяжнюк і Володимир Пехов (цивільний чоловік Лесі Софієнко в даний момент) спільними зусиллями домоглися створення держпідприємства «Конярство України» (з метою його подальшого виведення з державної власності) і почали заробляти на незаконної здачі в оренду належних йому земель, будівель і споруд. Щорічно їх незаконна прибуток на трьох становила близько $18 мільйонів.

Як вже було зазначено вище, в 2014 році Леся Софієнко вчинила безрезультатну спробу здійснити рейдерське захоплення агрохолдингу «Агрейн». Про це свого часу відкрито заявив екс-голова Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко.

У 2016 році окружний суд р. Лімасол (Кіпр) викрив Лесю Софієнко в обмані суду під присягою і не дав їй здійснити рейдерське захоплення українських аграрних підприємств.

Як пишуть ЗМІ, Леся Софієнко продовжує підтримувати зв’язки в кримінальному світі, зокрема з львівським авторитетом Володимиром Дідухом (прізвисько «Вова-морда»), який був «правою рукою» Олександра Пстыги до його вбивства, Олександром Петровським (відомим на прізвисько Нарік) та Богданом Гулямовым (на прізвисько Богдан) та ін.

Софієнко у рейдерській схемі забезпечує підтримку кримінальних схем з боку вищих посадових осіб державних органів і народних депутатів України.

Костянтин Лікарчук. Адвокат рейдерів

Костянтин Лікарчук примкнув до Лесі Софієнко відносно недавно. У даний момент керує юридичною компанією «Kinstellar». Лікарчук є ідеологом юридичних схем рейдерських захоплень. Використовуючи агресивну і скандальну обвинувальну манеру ведення справ, спритно відводить увагу від суті. Разом з Лесею Софієнко брав участь у спробах захопити агрохолдинг «Агрейн».

Протягом півроку Костянтин Лікарчук пропрацював заступником голови Государсвтенной фіскальної служби України. Зі скандалом був звільнений за порушення присяги державного службовця (застосовуваний у вкрай кричущих випадках інструмент для звільнення державного чиновника). Джерела в ГФС стверджують, що Лікарчук поставив «на потоки» все ввірені йому сфери.

Після звільнення з Державної фіскальної служби Лікарчук повернувся в адвокатуру, але був позбавлений права займатися адвокатською діяльністю протягом декількох місяців за порушення Правил адвокатської етики. Членів дисциплінарної палати адвокатури, які виносили рішення, Лікарчук назвав «покидьками».

Батько Костянтина Лікарчука – Ігор Лікарчук – також був чиновником і очолював Український центр оцінювання якості освіти при Міністерстві освіти і науки України. У даний момент Ігор Лікарчук є підозрюваним у справі за підробку результатів зовнішнього незалежного оцінювання в інтересах дітей посадових осіб.

Грабарчук Світлана. Адвокат-«вирішувала»

Адвокат Світлана Грабарчук в угрупованні Лесі Софієнко виконує роль головного «зв’язкового» між командою Софієнко та правоохоронною та судовою системами. ЗМІ вже відзначали, що Грабарчук Світлана становила і передавала суддям готові тексти судових рішень про накладення арештів на продукцію агрокомпаній, які намагалися відібрати Леся Софієнко та її цивільний чоловік Володимир Пехов.

Грабарчук світлана володіє широкими зв’язками в правоохоронних та судових структурах Харкова, де знаходиться її головний офіс. Так, розслідування кримінального провадження стосовно агрохолдингу «Агрейн» здійснювалось саме прокуратурою Харківської області. І саме з причини можливості корупційного впливу на правоохоронні органи Харківської області подільник Лесі Софієнко – Яків Грибов – у своїй заяві просив Генеральну прокуратуру, щоб кримінальну справу за агрохолдингу «Росток» розслідувалася саме прокуратурою Харківської області. Складно уявити більш відвертий і нахабний спосіб впливу на слідство, ніж вимога розслідувати кримінальну справу потрібними прокурорами.

ЗМІ також називали Світлану Грабарчук співучасницею рейдерського захоплення інсулінового заводу «Індар» на користь харківського бізнесмена Ігоря Сало.

У 2014 році Грабарчук Світлана відкрито обговорювала в одному з київських ресторанів дачу хабара київської судді у розмірі 300 тисяч доларів США за накладення заборони на продаж акцій интересуемых компаній.

Антон Шпирь. Недолюстрированный прокурор

Незалежно від місця роботи (в органах прокуратури або в адвокатурі) Антон Шпирь завжди представляв інтереси Лесі Софієнко. Перебуваючи на посаді слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури міста Києва, Антон Шпирь входив до складу міжрегіональної групи слідчих і прокурорів складу співробітників прокуратури Харківської області, яка розслідувала кримінальні справи стосовно агрохолдингу «Агрейн». У складі цієї групи Шпирь організовував і сопровожал незаконне захоплення зерна на елеваторах «Агрейн».

 

У жовтні 2015 року Антон Шпирь написав заяву про звільнення з посади заступника прокурора Голосіївського району р. Київ, побоюючись примусового звільнення за підсумками застосування люстрації (Шпирь займався кримінальним переслідуванням активістів Евромайдана).

Також Антон Шпирь присутній як особистого юриста Софієнко під час її спроб повернути контроль над незаконно захоплених виходом до річки Дніпро в будинку Софієнко в Києві.

Саме Антон Шпирь був помічений серед групи рейдерів, виробляла незаконне захоплення агрохолдингу «Росток» в кінці 2018 року.

Примітно, що увірвався на територію підприємства Шпирь у супроводі невстановлених осіб з автоматами.

В угрупованні Лесі Софієнко Антон Шпирь виступає в якості виконавця невисокого рівня: він складає процесуальні документи, суть яких, йому доводять Костянтин Лікарчук і Світлана Грабарчук.

Артем Паршин. Підручний Лесі Софієнко

Адвокат Лесі Софієнко. Як і Антону Шпырю, Паршину відведена роль виконавця. Під час захоплення агрохолдингу «Росток» брав участь у складі групи рейдерів.

Нападав на активістів та учасників АТО під час спроби захоплення Лесею Софієнко виходу до Дніпра. Для фізичного впливу на опонентів Паршин користується послугами» боксерського клубу «Наша відповідь», який очолює Яків Дубинський. Коли громадськість і воїни АТО протидіяли спробам незаконного захоплення виходу до Дніпра Лесею Софієнко, саме Яків Дубинський приїжджав «вирішувати питання».

Володимир Боледзюк. Підручний Світлани Грабарчук

Володимир Боледзюк – харківський адвокат Лесі Софієнко і підлеглий Світлани Грабарчук. Разом з Антоном Шпырем і Артемом Паршин входить в трійку виконавців схем угруповання Софієнко. Боледзюк і Грабарчук Світлана зареєстровані в одному офісі в Харкові за адресою пер. Театральний, будинок 4, оф. 13. Ця інформація відображена в Єдиному реєстрі адвокатів в профілях Світлани Грабарчук і Володимира Боледзюка

Сергій Тарасов. Охочий до легкої наживи

Засновник групи компаній «Агроспецсервіс» та ситуативний партнер Лесі Софієнко по захопленню агрохолдингу «Росток». Призначений Агентством з управління та менеджменту активами (АРМА ) «керуючим» агрохолдингу «Росток». Як стверджують джерела в АРМА, за таке рішення керівництву держустанови обіцяний «відкат» у розмірі 30% прибутку холдингу.

Друг і партнер Якова Грибова.

Яків Грибов. Надійний друг

Партнер Сергія Тарасова і співвласник горілчаної компанії «Nemiroff». Забезпечує «силовий» блок рейдерського захоплення. В інтерв’ю журналу Forbes Яків Грибов вже розповідав, як допомагав Сергію Тарасову «вирішити» питання з «високопоставленим генералом МВС»

Грибів і раніше був помічений у силових протистояннях. Тут варто пригадати конфлікт акціонерів компанії «Nemiroff», що тривав кілька років. У 2014 році конфлікт перейшов у нову стадію – силову. Тоді Яків Грибов взяв штурмом основну виробничу площадку компанії у Вінницькій області.

У заяві компанії зазначалося, що Грибів увійшов на завод у супроводі судових виконавців та міліції. Озброєна охорона підприємства спробувала чинити опір, але «воно було оперативно придушене». У штурмі брали участь близько 300 озброєних бійців, які використовували світлошумові гранати і сльозоточивий газ. Аналогічний сценарій був реалізований при спробі захоплення агрохолдингу «Росток».

Роль кожного учасника угруповання Лесі Софієнко можна побачити на схемі.

Петровський («Нарік») і Гулямов («Богдан»). Ну як же без криміналітету?

Окрему роль у захопленні агрохолдингів грають Олександр Петровський (як ми писали раніше, більш відомий як кримінальний авторитет на прізвисько Нарік) і його «права рука» — Богдан Гулямов (на прізвисько Богдан).

У ситуації зі спробою захоплення агрохолдингу «Агрейн» Петровський з Гулямовым забезпечували угруповання Лесі Софієнко корупційну підтримку неправомірних дій державних органів. Близькі до ситуації по захопленню холдингу «Росток» джерела стверджують, що і в цей раз не обійшлося без участі Петровського і Гулямова, Заобещанную частку в розподілі «пирога» вони надали рейдерам свої зв’язки в правоохоронних органах.

АРМА. Нічого особистого, тільки бізнес

Примітно, що у схемою рейдерського захоплення агрохолдингу «Росток» окреме місце займає Агентство розшуку та менеджменту активів (АРМА). Саме рішеннями цього органу була здійснена незаконна спроба замінити менеджмент агрохолдингу.

Коли АРМА створювалася після Революції гідності, то малося на увазі, що ця установа буде шукати, заарештовувати і повертати в Україну незаконні активи українських топ-чиновників і корупціонерів.

Через декілька років з’ясувалося, що АРМА тепер займається куди більш звичним для державних відомств діяльністю, беручи участь у рейдерському захопленні чужого бізнесу в інтересах організованого злочинного угруповання Лесі Софієнко.

Група журналістів спробувала дізнатися у керівництва АРМА причини участі цього органу у рейдерському захопленні. Однак у відомстві відмовилися давати які-небудь коментарі, а журналістів навіть не пустили на територію установи.

Примітно, що у схемою рейдерського захоплення агрохолдингу «Росток» окреме місце займає Агентство розшуку та менеджменту активів (АРМА). Саме рішеннями цього органу була здійснена незаконна спроба замінити менеджмент агрохолдингу.

Коли АРМА створювалася після Революції гідності, то малося на увазі, що ця установа буде шукати, заарештовувати і повертати в Україну незаконні активи українських топ-чиновників і корупціонерів.

Через декілька років з’ясувалося, що АРМА тепер займається куди більш звичним для державних відомств діяльністю, беручи участь у рейдерському захопленні чужого бізнесу в інтересах організованого злочинного угруповання Лесі Софієнко.

Група журналістів спробувала дізнатися у керівництва АРМА причини участі цього органу у рейдерському захопленні. Однак у відомстві відмовилися давати які-небудь коментарі, а журналістів навіть не пустили на територію установи.

Відкритим залишається питання, як українська влада збирається залучати іноземні інвестиції в агросектор, якщо в Україні по суті орудують «бандити з великої дороги» — організована злочинність, яка готова рейдерським шляхом захопити чужий бізнес. Чи можуть іноземні інвестори бути впевненими, що вклавши в Україну свої гроші, до них не прийдуть озброєні люди і, прикриваючись незаконними документами, не відправлять інвесторів на «вільні хліба»?

Хомич Надія

«>

25.01.2019
11:44
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top