Warning: session_start(): open(/var/www/fastuser/data/tmp/sess_pb3qdp5tuvd8sbdmp6js8q05g2, O_RDWR) failed: No space left on device (28) in /var/www/fastuser/data/www/lviv.ukraines.news/wp-content/plugins/wpgrabber/init.php on line 13
Маленька ганебна війна для продовження агонії Порошенко. Розслідування — Новини Львову
Новини Корупції

Маленька ганебна війна для продовження агонії Порошенко. Розслідування

 

Чогось подібного слід було очікувати. Слід очікувати, що Порошенко від влади просто так не піде, що він готовий на будь-яку підлість, аби у влади протриматися якомога довше, оскільки його політичні і кримінальні перспективи виглядають все більш похмурими.

Спроба використовувати загострення в Азовському морі для введення воєнного стану з метою відкласти президентські вибори є саме такою підлістю. Але ця спроба безславно провалилася, принаймні, за станом на момент, коли писався цей текст. Тим самим Україна в черговий раз довела, що вона «не Росія». Проблема навіть не стільки в непереборну тягу до демократії і свободі, скільки в політичних і суто шкурних інтересах різних груп впливу у Верховній Раді, які заблокували введення військового положення.

В черговий раз Україна показала, що диктатура в неї може бути перенесена тільки ззовні, а зсередини вона з’явитися не може.

Подробиці чергового акту агресії Росії проти українських суден у Керченській протоці і Чорному морі вдаватися немає сенсу, оскільки в ЗМІ подію було багаторазово описано. Результат сумний: 23 людину в полоні, шестеро з них поранені, причому одному з наших хлопців ледь виповнилося 18 років. До того ж, Росія захопила три судна.

Правда, перший омбудсман України, а нині віце-президент Європейського інституту омбудсмана Ніна Карпачова з посиланням на російського омбудсмана Тетяну Москалькову повідомила, що затримані окупантами українські моряки містяться в Керчі в гідних умовах, а постраждалі отримують необхідну медичну допомогу. Залишається сподіватися, що так і є. Повідомивши також, що статус затриманих моряків поки не визначений, Ніна Карпачова висловила сподівання, що питання їх звільнення буде вирішено політико-дипломатичним шляхом.

Пізніше з’ясувалося, що моряків Росія розглядає як цивільних осіб-порушників російського кордону. Україна наполягає на тому, що моряки є військовополоненими, права яких регулюється Женевською конвенцією, зокрема, до них повинен мати доступ Червоний хрест.

Можна скільки завгодно і цілком справедливо говорити про те, що українські кораблі йшли з Одеси в український порт Маріуполь, а Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами України та Росії. Можна знову-таки скільки завгодно і справедливо заявляти, що світ не визнав анексію Криму, що Росія після анексії півострова самочинно провела не визнані світовим співтовариством кордони, а наші кораблі перебували у водах, які визнаються міжнародним правом українськими, тому заяви Москви про нібито порушення якийсь «російського кордону є відвертим — пардон! — фуфлом. При цьому, можна кивати на думку світової спільноти, заяви Меркель, Білого дому, НАТО, ООН.

Нарешті, можна скільки завгодно кричати, що Путін — поддонок і урод, яким той насправді і є.

Але.

Росія діє з позиції сили, в Москві плювати хотіли на все перераховане вище, і цього слід було очікувати.

До цього слід додати, що ситуація в Азовському морі загострювалася давно. Фактично Україну з нього витісняють, і Україна втрачає азовських портів.

Звідси запитання: навіщо було влаштовувати «дурку» з «плановим переходом» українських судів Маріуполь, якщо було наперед відомо, що їх туди не пустять, а прорватися з боєм вони туди не зможуть? Адже очевидно, що бронекатери «виробництва колишньої Ленкузні імені Порошенко» не в змозі протистояти Чорноморському флоту Росії, навіть її прикордонному флоту, та ще й під загрозою застосування агресором авіації. Фактично моряків відправили на забій, і це могло закінчитися набагато гірше. Ті, хто віддавав їм наказ, очевидно, це розуміли.

Крім втрати кораблів, поранення і взяття в полон особового складу, Україна отримала ще один — який вже по рахунку! — факт національної ганьби, до якого призвела ця маленька ганебна війна.

Таким чином, це була провокація, мета якої стала відразу ж очевидною, як тільки до влади заговорили про введення військового положення. У свою чергу, метою введення воєнного стану могло бути тільки бажання Порошенка відсунути президентські вибори, на яких йому нічого «не світить». А поранені і захоплені в полон моряки виявилися розмінною монетою в цій брудній грі.

Ще одна, не менш важлива мета, яку переслідував Порошенко, полягала в тому, щоб, образно кажучи, заткнути рота всім, хто не згоден з політикою і виступає з її критикою. Адже режим воєнного стану передбачає, крім іншого, істотне обмеження прав і свобод громадян, включаючи свободу слова, зібрань, страйків і так далі. Очевидно, що під удар потрапили б і незалежні ЗМІ. Тим більше, що досвід позасудового закриття ЗМІ у нинішнього режиму вже є.

Введення військового положення привело б до ще більшого розколу України, на чому будує свою політику і передвиборчий піар Порошенко. Це була б подальша ескалація істерії, спрямованої проти всього російського. Підкреслимо, не російського, а саме російської, російськомовного і російсько-культурного, яке не має нічого спільного з нинішнім фашизоидным режимчиком Путіна в Росії. І така політика Порошенко дуже вигідна Москві і особисто Путіну.

У кінцевому підсумку, у Порошенка з цього майже нічого не вийшло, повторимо, завдяки політичним і просто шкурних інтересів різних угруповань в Раді, яка повинна була затвердити указ про введення військового положення. Багато політсил абсолютно справедливо звинуватили Порошенко в спробі узурпації влади. Багато бізнесові кола, що мають своє лобі в парламенті, побачили у веденні військового положення загрозу своїм економічним інтересам.

Аргументація Порошенко була дуже слабкою і виглядала якоюсь юродивою. Адже очевидно, що військову мобілізацію та приведення військ у стан підвищеної боєготовності можна провести без всяких військових положень.

Суспільний резонанс виявився украй негативним. Цього, власне, слід було очікувати, тому незрозуміло, на що розраховували Порошенко та компанія. Адже у Порошенка немає самого головного — СУСПІЛЬНОЇ ЛЕГІТИМНОСТІ. Його рейтинг нікчемний, а його перспективи негативні. Переважна більшість громадян не сприймає його в якості президента, ні в якості головнокомандуючого.

До того ж, у повітрі повис висловлену багатьма питання наступного змісту. Чому військове становище не було оголошено ще в лютому-березні 2014 року з початку агресії, або під час Іловайського котла в серпні 2014 року, або під час Дебальцевського котла в лютому 2015 року? Адже під час котлів особовий склад гинули сотнями, навіть тисячами, а військова загроза була на порядок вище, ніж зараз. Відповідь дуже проста: тоді виборів не було!

Реакція Заходу до кінця не відома. Але думається, що на Заході, від якого нинішня влада вкрай залежить, Порошенко теж дали зрозуміти, що ігри його з перенесенням виборів, затиском громадянських прав і свобод, взагалі узурпація влади в тому чи іншому вигляді, м’яко кажучи, захоплення не викликає.

Далі було те, що вся країна спостерігала ввечері в понеділок 26 листопада. Порошенко в Раді хіба тільки не послали. Йому довелося істотно пом’якшити умови воєнного стану. Перш за все, його ввели не на 60 днів, як планувалося спочатку, а на 30 днів, щоб це не перешкодило своєчасному проведенню виборів. Одночасно було прийнято постанову Верховної Ради про проведення 31 березня 2019 року президентських виборів. Воєнний стан вводиться не по всій країні, а тільки у 10 областях, які межують з Росією, і з Придністров’ям, а також є приморськими. Це Вінницька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Луганська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, Донецька і Запорізька області.

Цікава деталь. В областях, що межують з Білоруссю, яка військової спільницею Москви, військове положення не вводиться. Очевидно, про це просто забули, оскільки завдання введення воєнного стану була не в захисті країни, а в збереженні при владі і біля годівниці.

Фактично рішення про введення в 10 областях військового стану на місяць є лише дією по збереженню владою хорошої міни при поганій грі, оскільки в нинішньому вигляді це військове становище абсолютно не вирішує ті завдання, які переслідували Порошенко та компанія.

А наші моряки постраждали і продовжують страждати за авантюри збанкрутілої влади. Характерно, що під час розгляду питання про військовому становищі в Раді питання наших полонених навіть не піднімалося. Принаймні, інформацію про те, що долі наших полонених хвилюють владу і депутатів, знайти не вдалося. Уповноважений з прав людини Верховної Ради (омбудсман) Людмила Денисова на момент написання цього тексту теж інтересу до долі цих хлопців не виявила. У всякому разі, інформацію про це на момент теж знайти не вдалося.

Швидше за все, з такими парними буде, як недавно було з нашими рибалками.

Нагадаємо, що їх звільненням займалася перший омбудсман України Ніна Карпачова, яка покинула цей пост ще в 2012 році. Займатися цим вона буде по мандату Європейського інституту омбудсмана, віце-президентом якого вона є, і займатися вона ними буде за своїм приватним каналам, благо вони у Карпачової в Криму і в Росії є. А Денисова та/або її прес-служба будуть строчити в СБУ публічні доноси на Карпачову за те, що вона нібито якось не так вирішувала питання, чи не з тієї сторони заїхала в Крим, не з тими говорила, і взагалі їй нібито такого доручення не давали, хоча мандат Європейського інституту омбудсмана у неї, повторимо, є завжди і скрізь відповідно до займаної посади. Втім, це окрема, хоч і не надто відома і зрозуміла широкій громадськості, але дуже важлива тема.

Авантюра Порошенко і компанії з метою залишитися при владі і біля годівниці призвела до чергового приниження, сором для країни і громадян. Такий от підсумок цього сумної історії.

Олександр Карпець, Національне бюро розслідувань України

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top

Warning: Unknown: open(/var/www/fastuser/data/tmp/sess_pb3qdp5tuvd8sbdmp6js8q05g2, O_RDWR) failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/fastuser/data/tmp) in Unknown on line 0