Головні новини

Гроші за голоси: анатомія виборчих підкупів

Як працює система «гроші замість гречки».

Прямий і непрямий підкуп виборців вже давно є однією з найпоширеніших передвиборних технологій в українській політиці. Чому так сталося, зрозуміти неважко. Свою роль зіграли відразу кілька факторів: бідність, розчарування громадян в політиці, а також безкарність таких дій. Низький рівень доходів населення робить підкуп досить легкою справою. У будь бідній країні знайдуться люди, готові недорого продати свій голос, особливо коли не бачать гідних кандидатів і не вважають, що за допомогою виборів можна щось змінити. Яка різниця, за кого віддати голос, за Остапа чи Степана, якщо обидва однаково брешуть і крадуть? Інша справа, якщо хтось з них заплатить. У цьому випадку з’являється очевидний стимул поставити в бюлетені галочку.

Але головною причиною, по якій кандидати в депутати, мери та президенти стали активно і практично відкрито застосовувати підкуп, є абсолютна бездіяльність правоохоронців, які і не намагаються припиняти порушення закону. В історії України не було випадку, щоб хоч хто-то постав перед судом за підкуп виборців, хоча можна згадати багато історій, коли кандидати відкрито роздавали людям гроші або продукти. Всім добре запам’яталися і київські кампанії Леоніда Черновецького, і роздача продуктів командою Геннадія Корбана у 205-му окрузі в Чернігові, за що він отримав прізвисько «маршал Гречка», масовий підкуп виборців у Луганській області за допомогою чекових книжок і пластикових карт народним депутатом Сергієм Шаховим (нині представляє партію «Наш край»), та безліч інших прикладів у різних регіонах. В одному з цих випадків підкупу організаторів навіть не зняли з виборів, не кажучи вже про притягнення до кримінальної відповідальності. Звичайно ж, така безкарність тільки заохочує вседозволеність.

Схоже, не обійдуться без масової скупки голосів і майбутні вибори, як президентські, так і парламентські. Інформація про факти прямого і непрямого підкупу вже з’являється у ЗМІ. Опозиційні політики звинувачують владу в організації незаконних схем скупки голосів і заявляють про те, що команда Порошенка готується витратити на підкуп мільярди гривень. Наскільки обґрунтовані такі закиди? Спробуємо відповісти на це питання.

Коли скуповують голоси представники опозиційних сил, спіймати їх на гарячому зазвичай буває легко. Враховуючи специфіку свого положення, опозиційний політик може використовувати тільки обмежений інструментарій. Зазвичай це пряма скупка голосів за «мережі», роздача продуктів або навіть грошей на виході з виборчих дільниць.

Набагато складніше ситуація, коли до підкупу опускається влада, адже межа між підкупом і звичайним популізмом вкрай тонка. Взяти для прикладу хоча б знамениту «Юліну тисячу», яку Тимошенко під час свого перебування на посаді прем’єр-міністра роздавала населенню в якості компенсації за знецінені вклади в Ощадбанку СРСР. Для всіх було очевидно, що така нехитра роздача грошей з державної казни була банальною хабарем виборцю перед президентською гонкою (яка в підсумку так і не спрацювала). Проте законних способів заборонити Тимошенко влаштувати такий атракціон щедрості тоді не знайшлося. Сьогодні цю саму технологію використовує і нинішня влада, тільки в більш заплутаною формі — руками лояльних до президента та уряду представників місцевої влади у різних регіонах України. Тепер передвиборна роздача грошей малозабезпеченим громадянам відбувається вже у вигляді разової виплати матеріальної допомоги, а не давніх радянських вкладів.

Почалася вона (виплати вже встигли прозвати «петиной тисячею») з Дніпра. Ще в жовтні 2018 року тамтешній міськрада ухвалила рішення «Про затвердження положення про призначення та надання адресної матеріальної допомоги окремим категоріям громадян». Виплата матеріальної допомоги за дивним збігом стартувала на початку лютого, за два місяці до президентських виборів. Всього на неї міськрада вирішила виділити 140 млн грн. За словами голови дніпровської громадської організації «Громадський контроль» Артема Романюкова, ці гроші міська влада зняла з проектів реконструкції школи, стадіону та лікарні. Виплату допомоги активіст назвав підкупом виборців.

Спочатку міськрада планувала роздати 140 млн грн за спрощеною процедурою. Для отримання грошей необхідні тільки паспорт і ідентифікаційний код. Спочатку передбачалося, що людям будуть видавати на руки суму до двох прожиткових мінімумів — 3842 грн. Ці гроші для жителів Дніпра виявилися досить значними, звістка про них швидко облетіла місто, і в міську раду стали вибудовуватися черги з бажаючих їх отримати. За короткий час заяв на матеріальну допомогу набралося аж 90 тис., і влада зрозуміла, що просто фізично не зможе зупинити цю лавину і задовольнити всіх. Місцеві депутати в терміновому порядку скасували раніше прийняте рішення про спрощення процедури отримання коштів. Але десятки тисяч людей вже встигли написати заяву і тепер чекають матеріальну допомогу від влади.

Схожа ситуація і в Одеській області. Там теж перед виборами раптом згадали про пенсіонерів і вирішили роздати їм одноразову допомогу в розмірі 1000 грн. Щоб його отримати, потрібно подати заяву на ім’я голови Одеської обласної державної адміністрації Максима Степанова. Заяви приймають в управліннях соціального захисту, комунальних підприємствах, ЦНАП, а також сільрадах. Право на матеріальну допомогу мають бідні люди похилого віку — ті, у кого пенсія не перевищує 2500 грн.

ГО «Опора», яка займається контролем порушень на виборах, на своєму сайті закликала Одеську ОДА переглянути підхід до надання одноразової матеріальної допомоги під час виборів. В організації зазначили, що масовість явища є небезпечним прецедентом під час виборчого процесу, адже може побічно впливати на результати волевиявлення громадян. Однак виплачувати гроші органи влади поки не припинили.

Формально такі виплати не суперечать законодавству. Однак іноді повідомляється і про відверті факти підкупу. Відразу в декількох областях громадянам пропонують підписати так зване особисте зобов’язання — якусь розписку, в якій людина зобов’язується діяти в інтересах Петра Порошенка і в якої є, в тому числі, і пункт про нерозголошення отриманої інформації. Тим, хто виявляє бажання співпрацювати, видають пластикову картку з ім’ям. Повідомляється, що власники такого пластика відразу отримують по 500 грн, а далі можуть збільшити винагороду, якщо залучать до так званої «сітці» нових людей. В інтернеті вже є чимало фотографій цих карток та підписаних «особистих зобов’язань».

В опозиційних політичних партіях стверджують, що організатором «сіток» і відповідальним за підкуп у штабі Порошенка є народний депутат Сергій Березенко. Сам Березники такі звинувачення категорично відкидає. Проте репутація депутата, був викритий у підкупі людей в мажоритарному окрузі в Чернігові, а раніше належав до команди Леоніда Черновецького, який також займався відкритим підкупом виборців, дає підстави припустити, що ці звинувачення не позбавлені підстав.

Якщо спроби масової скупки голосів виборців дійсно будуть, це, звичайно ж, не залишиться без уваги журналістів і спостерігачів. І тоді виникне безліч питань щодо легітимності перемоги нинішнього президента з усіма витікаючими наслідками.

Нечесна кампанія може обернутися для Петра Порошенка дуже болючим падінням, тому якщо в його штабі і є якісь ілюзії щодо ефективності скупки голосів, то від них краще відмовитися, поки не пізно.

Як показує українська історія, купити або сфальсифікувати вибори на такому високому рівні не вдавалося ще нікому. А ось спроби зробити це були. І завжди закінчувалися погано для тих, хто їх затівав.

Денис Казанський, опубліковано у виданні Тиждень.UA

«>

23.02.2019
08:25
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top