Головні новини

Фашик Донецький: Будні хунто-папараці в Донецьку

Аднака здрастуйте. Днями був по роботі в районі жд Донецька, ставив двері людям. Для чого людям в окупації броньовані двері – не розумію, чесно.

Звідки у людей впевненість в тому, що двері їх врятують від чогось? В тих же Пісках, які до війни вважалися елітним селищем, броньовані двері не допомогли від слова взагалі: навряд двері розраховані на потрапляння в них міни 82 мм або 152 мм.

Але суть не в дверях. Суть в тому, що рышпублика развиваецца. Чесно-чесно, немає нічого смішного. Правда, куди разиваецца рышпублика – незрозуміло, біг назад теж бігом вважається.

На жд вокзалі Донецька адекватних жителів охоплює туга. Жителі окупованих не дадуть збрехати: відчуття того,що всього у 15-20 хвилинах стоять всУ і немає всього цього пизд*ца з дідамі, росбыдлом,скріпами і гопоти в камуфляжі дуже тисне на психіку. Порожній залізничний вокзал нагадує труп велетенського восьминога або кальмара, якого викинуло на берег. Так виглядає асвабаждение і безбиндерщина без прикрас: ні людей,ні машин,ні поїздів,*ра.

Я дивився на цей прекрасний пейзаж, де немає людей і не ходять потяги і вирішив сфоткати прекрасні реалії окупації. Але… Мабуть десь я протупил, бо зі спини зайшли патрулі і почався треш.

Знаєте в чому різниця між окупованим американцями Києвом і асвабажденным рф Донецькому? В окупованому Києві за фото на звичайному жд вокзалі тобі не буде*ра, а в Донецьку тобі будуть трахати за це мізки і, якщо дуже пощастить, вломят п*здов+зроблять з тебе диверсанта.

 

Ну а поки вата верещить про підвали сбУ і шибениці для росіян у Львові, я продовжу. Них*я не сутеніло, патаму шо був день. Двоє смердючих придурків підійшли до мене і почали марити про диверсію, мовляв не можна фоткати залізничний вокзал.

Я обережно спробував їм винести залишки мозку і почав питати, мовляв – а в чому диверсія, якщо потяги не ходять від слова зовсім?- І… І сталося диво дивне – один із збройних придурків з IQ виявився трохи вище, ніж у таргана. Абизяна задала питання, мовляв для чого тоді фото мені.

 

Я на спакухе відповів, мовляв залізничний вокзал Донецька, до війни,особисто я вважав одним з найбільш зручних в Україні,бо реально все було продумано до дрібниць. Абизяна спробувала знову подумати і подивилася на любителів дешевої горілки з питанням на морді особи, мовляв, а раптом не бреше?

І тут мене пробило на пожартувати. Якщо хто не в курсі, то ціна жарти в Донецьку[так і в окупації взагалі дуже висока – тебе тупо можуть пристрелити у разі відсутності почуття гумору у збройного дебіла навпроти тебе. Але… Коли ти 5 років живеш в паралельної реальності, притупляється відчуття небезпеки.

Тому я видав вголос, мовляв пацани, всі диверсанти ж ходять вночі, тому і комендантську годину. І… І сталося незрозуміле : збройні абизяны почали дико іржати у відповідь. На їх тупих обличчях було видно,що навіть їм набрид дебілізм від окупаційної влади,бо всіх знакових колаборантів вбили не як раз таки не в комендантську годину.

Я стояв і старів, поки озброєні абизяны сміялися. Внутрішній біндер бурчав у цей час і говорив, що можна було вибрати більш гуманний спосіб покінчити життя самогубством, ніж жартувати на тему війни з озброєними смердючими алкоголіками серед білого дня. Але… Орки реготали і це було страшно,бо дикий регіт чув весь порожній залізничний вокзал. Я в цей час старів і чекав своєї долі. Люди, цивільні, озиралися на придурків, які іржали здивованим поглядом з німим запитанням: – х*ви ржете, ідіоти? На дворі війна, а їм з*ка весело.

Епілог. Мені дуже пощастило – мене відпустили за 1000 фублев, перевіривши документи і телефон на предмет биндеровских пісень і кліпів. Правда, сказали, що ще раз побачать шо фотографую, пристрелять нах*й і скажуть, шо то диверсант був.

Мораль. А скільки разів вас затримували збройні дебіли за те,ч то ти тупо фотографуєш пасажирський залізничний вокзал Києва, Львова, Харкова, сизрані,ростова, борисоблебска? Не чую.

Фашик Донецький
“>

29.11.2018
15:22
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top