Головні новини

Андрій Окара: Як у Кремлі обговорюють Україну

Крим і Донбас — це тільки початок, або ж на цьому варто зупинитися і почати співпрацювати з українською владою? Саме так зараз ставиться питання в Кремлі.

В експертних колах, близьких до російської влади, я спостерігаю трансформацію підходу до українського питання. Вони шукають відповідь — як ставитися до реальності існування України.

У 2013-2014 роках Україна в Росії сприймалася лише як один з уламків СРСР. У російської влади залишалася популярною ідея «про дві України». Саме тому вони намагалися розколоти нас на дві частини, провівши щось схоже на Сєвєродонецький з’їзд ще у 2004 році, пише автор на сайті «Лига.net».

Ідея про розкол України була робочою аж до початку бойових дій. Якщо простежити знищення військових складів у часи Януковича, то в основному склади ліквідовувалися у східній частині України.

Російська влада вважала, що є «малороси», які хочуть назад в Росію, і «бандерівці», які не дають їм цього зробити. Тому втручання в українські справи в Кремлі будували саме на цій основі. Вони вважали, що як тільки російські прапори з’являться в Харкові, Донецьку, Одесі, то замість України одразу з’явиться «Новоросія». При цьому в РФ вірили, що сусідня країна в принципі не відрізняється від Росії, тільки співає трохи інші пісні.

Затверджуватися в цій думці росіянам часто допомагали українські політики. Багато хто з них намагалися стати «маленькими Путинымы» — в тому числі Віктор Янукович.

Головна помилка побіжного екс-президента полягала в тому, що він вирішив, що йому дійсно вдасться стати Путіним в Україні. Але він, як і Кремль, не врахував, що влада в Україні має іншу природу. Модель самодержавства в Україні не працює, що й призвело до революції 2014 року.

Саме багаторічна ставлення росіян до України в описаному ключі стало рятівним для України. Якби в Кремлі менше слухали Віктора Медведчука, то Кремль раніше б задумався над більш ефективними інструментами впливу на Україну.

Тепер же росіяни втратили будь-які орієнтири українських внутрішніх справах і в принципі не розуміють, що відбувається в сусідній країні. Влада РФ усвідомила, що Україна існує в якихось інших реаліях, але не розуміє, в яких саме. Російська пропаганда це наочно демонструє нерозуміння. Державні канали РФ продовжують вселяти росіянам два протилежні тези: по-перше, Україну нібито повністю контролює Захід, і, по-друге, в Україні панує махновщина.

У зв’язку зі сказаним вище Кремль усвідомлює, що приходу проросійського президента на березневих виборах чекати безглуздо. Росіяни зайняли вичікувальну позицію і дивиться, хто переможе.

Який кандидат у президенти вигідний для Росії? Коротка відповідь – ні один. Володимир Путін абсолютно чесно сказав: нехай обирають нового президента, потім будемо шукати шляхи взаємодії.

Путін, звичайно, мріє, щоб на президентських виборах переміг хтось близький до Віктора Медведчука. Однак у Кремля немає ілюзій, що серед реальних претендентів на президентське крісло буде хто-то цілком проросійський.

У Росії більше не вірять, що хтось із навіть проросійських кандидатів, ставши президентом, виконає російські вимоги: федералізувати країну, зробити російську мову другою державною і прописати позаблоковий статус.

У них, звичайно, є уявлення про умовному людини, якого вони б хотіли бачити керівником Україні: це той, хто реалізує Мінські домовленості за їх сценарієм, відмовиться від практичної боротьби з корупцією і погодиться на діалог про збереження УПЦ МП.

У РФ відбувається поступова трансформація сприйняття України. Після втечі Януковича вони поступово змінюють ставлення до сусіда. До теперішнього моменту у них з’явилося чітке розуміння, що одна людина не зможе контролювати всю Україну, але а що вони будуть робити з цим розумінням — неясно. Російські політтехнологи змагаються між собою, винаходячи можливості впливати в Україні, як при Януковичі, створити керований ними хаос.

Триває складний процес переходу від ідеї, що Україну треба знищити, до ідеї, що з нею потрібно взаємодіяти. При цьому не варто забувати, що для РФ завжди буде вигідно саме знищення України як держави. В цьому випадку питання до Росії з Криму і Донбасу перестануть мати значення, і Росія зможе повернутися в коло цивілізованих держав, де перебуває в очікуванні її інфраструктура з людей і організацій — в Європі та Великій вісімці.

Андрій Окара, політолог

«>

30.01.2019
20:52
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Популярные новости

To Top